Головна /
Жіноча збірна України про вихід до Фіналу Чотирьох Євро-2022
На честь другої поспіль кваліфікації збірної України до фінальної частини чемпіонату Європи серед жіночих команд ми поспілкувалися з усіма гравцями нашої команди та попросили їх поділитися своїми емоціями після такої визначної події.
Ксенія Бурлаченко:
«Для мене це одна зі здійснених мрій в особистому списку. Емоції переповнюють. Хочеться грати якомога більше у футболці збірної й провести чемпіонат Європи в її складі. Матчі у Львові стали для мене першими офіційними у складі команди. Перед їхнім початком я хвилювалася, але коли приходить усвідомлення, що у цьому зовсім немає нічого страшного – ти просто починаєш радіти й тішитися тому, що займаєшся улюбленою справою – граєш у футзал!»
Ксенія Гриценко:
«Ця кваліфікація до Фіналу Чотирьох була дуже важливою для нас. Емоції лише позитивні. Зараз дуже хочеться, щоб у нас все вийшло у фінальній частині. Будемо намагатися потішити вболівальників яскравою грою та вдалим результатом».
Анна Шульга:
«Насправді, була впевнена у силах нашої команди і коли дізналася суперників – не сумнівалася, що збірній України до снаги вийти до Фіналу Чотирьох. Дуже тішуся нашій перемозі й радію тому, що є змога знову поїхати на фінальну частину чемпіонату Європи й змагатися з найкращими європейськими збірними».
Анастасія Кліпаченко:
«Для нас вихід до четвірки найкращих команд Європи став певною реанімацією після великої паузи в офіційних футзальних матчах. Присутнє відчуття ніби ти уві сні і це все не сталося насправді. Зараз відчуваю класний післясмак, а емоції щастя дійсно переповнюють. Таке досягнення є назвичайно серйозним для кожного спортсмена. Дуже круто перебувати у такому стані й підтвердити свій статус однієї з чотирьох найкращих європейських команд».
Вікторія Кислова:
«Ми продемонстрували якісний футзал, незважаючи на складну ситуацію з чемпіонатом. Гравці виступають у різних за рівнем чемпіонатах. Хтось грає, а хтось – просто тренується. Всі підійшли до поєдинків з максимальною відповідальністю. Для мене та деяких дівчат вони стали першими офіційними у футболці збірної. Кожна з нас жила метою потрапляння до фінальної частини Євро-2022. На щастя, нам вдалося це зробити й всі з нетерпінням очікують на це свято футзалу».
Ірина Дубицька:
«Я не вірю у випадковості. Наш другий поспіль вихід до четвірки найсильніших команд Європи також не є винятком. Багатьох гравців збірної я знаю з дитинства і бачила скільки вони та їхні тренери віддали футзалу. Однак, тоді це була лише мрія маленьких спортсменок, яка нині перетворилася на реальність. Зараз я щаслива, що моє життя не розчинилося у мріях, а наповнюється ними! Це велика заслуга Олега Миколайовича Шайтанова, який завжди нас підтримує і веде за собою у непростих ситуаціях, пов’язаних зі збірною».
Юлія Форсюк:
«Мене переповнює велике щастя й гордість за тренерський штаб та кожну з дівчат. У досить непростий час для українського жіночого футзалу ці три перемоги та вихід з групи продемонстрували, що він є й знаходиться на досить високому рівні й ми гідні представляти нашу країну у Фіналі Чотирьох Євро-2022. Я вдячна дівчатам, тренерському штабу, всім людям, які долучилися до організації цих матчів, вірили у нас та підтримували. Дуже тішуся, що все це призвело до позитивного результату.
Скажу відверто, що у мене досі залишився післясмак останніх секунд, коли емоції радості та щастя тебе переповнювали. Я дуже сподіваюся, що у нас вийде представити Україну у фінальній частині краще, ніж три роки тому. Будемо намагатися демонструвати впевнену гру. Вірю у кожну з дівчат й переконана, що цей вихід з групи надав всім ще більше сил, терпіння й віри у себе кожній футзалістці. Будемо тримати себе у формі та готуватися до Фіналу Чотирьох».
Софія Рубан:
«Усвідомлення того, що ми кваліфікувалися до фінальної частини Євро приходить лише зараз, коли минув певний час, емоції трошки заспокоїлися й ти мислиш більш тверезо. Для мене ця подія стала дуже особливою, оскільки ще півтора року тому я після енної за ліком операції на колінах вчилася ходити заново.
Натомість, зараз я з командою виходжу до Фіналу Чотирьох Євро-2022. Коли подоланий такий шлях – можна сміливо видихнути й зрозуміти, що це було зроблено не дарма. Я дуже радію тому, що ми зуміли здобути перепустку до фінальної частини й вдячна усім дівчатам та тренерському штабу за можливість бути частиною цього свята».
Сніжана Воловенко:
«Мене переповнюють емоції. Ця перемога – дійсно чудовий результат, який потішив всю країну. Радію, що змогла принести користь команді. Хотілося б проводити більше таких матчів. Будемо багато працювати, щоб підійти до фінальної частини готовими на 100% та досягти бажаного результату.
Я неймовірно вдячна кожному, хто підтримував нас та вболівав за команду. Також хочеться подякувати за пережиті емоції кожному гравцю, тренерам, доктору, масажисту та всьому керівництву. Далі – більше!»
Вікторія Сагайдачна:
«Важко описати усі пережиті емоції. Уявіть, що ваша мрія нарешті здійснилася, і саме тоді ви зрозумієте відчуття команди у той момент. Хоч ми вже вдруге виходимо до Фіналу Чотирьох Євро-2022, але зараз ця подія подарувала навіть більше емоцій. Ми всі дуже чекали цього. Тож, тепер час готуватися до фінальної частини!»
Анна Сидоренко:
«Емоції просто чудові. Безумовно, всім дівчатам хотілося вийти до фінальної частини Євро-2022. Тож, кожна з нас доклала максимум зусиль задля здійснення цієї мрії. Висловлюю велику подяку тренерському штабу та колективу АФУ за те, що сворили всі умови для гарного виступу і досягнення заповітної мети. Сподіваюся, позитивні емоції на цьому не завершаться! З нетерпінням чекаю на товариські матчі у рамках підготовки до Фіналу Чотирьох Євро-2022 та, звичайно, на сам турнір».
Альона Кирильчук:
«Це були неймовірні емоції. Перший Фінал Чотирьох чемпіонату Європи можна назвати маленькою мрією. Дуже хотілося знову потрапити на свято футзалу, коли все організовано на найвищому рівні, трибуни заповнені людьми, а під час гімну – у тебе мурахи по шкірі та сльози на очах. На щастя, нам вдалося це зробити і ми вдруге візьмемо участь у фінальній частині Євро».
До зустрічі у Фіналі Чотирьох Євро-2022!
Фото: Павло Кубанов